Довоєнна Волинь була землею багатьох національностей: у селах і містах можна було зустріти українців, поляків, євреїв, чехів, вірмен і навіть татар. Поляки становили там лише 16% населення. Більшість були українцями. Так само і в Східній Галичині, де проживало близько 30% поляків. Ті, хто жив у селі, як правило, були такими ж бідними.
Незважаючи на відмінності, люди, які пам’ятають довоєнну Волинь, згадують її як сільське спокійне місце для життя. Хоча в історіях українців часто звучить жаль, що вони зазнали дискримінації з боку поляків. Особи українського походження не мали шансів на кар’єру в державному управлінні. У довоєнній Польщі не було створено жодного університету, де б викладали українською мовою. На територіях заселених українцями, Польща поселяла колоністів, присутність яких мала змінити несприятливі демографічні співвідношення.