Ця земля на сході ІІ Речі Посполитої, мальовнича, небагата, але колись населена багатьма національностями, стала символом антипольської етнічної чистки 1943 року. Вісімдесят років тому націоналісти Української Повстанської Армії (УПА) розпочали напади на польських мешканців сіл спочатку на Волині, а згодом і в інших регіонах. Німецька окупаційна влада нічого не зробила для захисту мирного населення, хоча це було її обов’язком. В результаті лише на Волині загинули десятки тисяч поляків. Загалом внаслідок дій націоналістів загинуло близько 100 тисяч осіб.
Поляки почали відповідати акціями помсти, які, за оцінками істориків, коштували життя кільканадцять тисяч українців. Вісімдесят років ті події є незагоєною раною.
І найбільшою постійною історичною суперечкою між нашими країнами. Вісімдесята річниця тих подій видається гарною нагодою для нас – поляків та українців – щоб задуматися над тим, що зробити, щоб трагедія Волині не роз’єднувала нас.
Щоб ми разом зробили відповідні висновки. І могли б разом рухатися вперед до майбутнього, вільного від ненависті та насильства.